28 квітня 2026 року відбулося засідання НКРЗУ
28 квітня 2026 року відбулося засідання Національної комісії з радіаційного захисту населення України (НКРЗУ), у межах якого розглянуто актуальні питання, що становлять підвищений суспільний інтерес та мають важливе значення для забезпечення радіаційної безпеки держави.
Ключовою темою порядку денного став стан створення в Україні геологічного сховища (ГС) для ізоляції високоактивних радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива. Член НКРЗУ, провідний науковий співробітник ДУ «Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень Національної академії наук України», кандидат геолого-мінералогічних наук Шибецький Ю.О. у своїй доповіді наголосив, що стратегія «відкладеного рішення» не є виходом і супроводжується значними ризиками, а єдиним шляхом гарантування безпеки є створення об’єкта для остаточного захоронення у глибоких геологічних формаціях.
Наступним питанням порядку денного стало інформування про ситуацію на промисловому майданчику Чорнобильська атомна електростанція. Член НКРЗУ, директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України, професор Носовський А.В. поінформував про зафіксовані випадки поширення у соціальних мережах недостовірних, маніпулятивних та спекулятивних повідомлень щодо радіаційного стану на об’єкті. У зв’язку з цим підкреслено важливість дотримання принципів відкритості, достовірності та наукової обґрунтованості офіційної інформації, а також необхідність посилення комунікації з громадськістю та засобами масової інформації з метою запобігання дезінформації та недопущення виникнення панічних настроїв.
У подальшому Комісія розглянула питання нормування радіонуклідів у харчових продуктах. Із доповіддю виступив завідувач лабораторії радіологічного захисту Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України, кандидат фізико-математичних наук, секретар експертної групи Масюк С.В. У виступі представлено результати аналізу матеріалів дозиметричної паспортизації територій, окреслено підходи до встановлення гранично допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у харчових продуктах, а також обґрунтовано необхідність актуалізації відповідних нормативів із урахуванням сучасних наукових даних, ризик-орієнтованого підходу та міжнародної практики.
За результатами розгляду питань порядку денного членами Комісії надано відповідні рекомендації та визначено подальші кроки щодо опрацювання порушених питань у межах компетенції НКРЗУ.
Джерело: https://nkrzu.gov.ua/dial/pov/zas/2053-28-kvitnia-2026-roku-vidbulosia-zasidannia-nkrzu
У ДУ «НІЦ РПД НАН України» була виконана науково-прикладна тема:
«Підвищення надійності водопостачання населення під час можливих надзвичайних природних та техногенних ситуацій або запровадження військового стану за рахунок захищених підземних вод (для міст України, де мешкають понад 100 тис. осіб)«
За результатами проведених досліджень отримані наступні основні висновки:
- Повномасштабна збройна агресія російської федерації спричинила значний негативний вплив на всі без винятку галузі економіки України та сфери суспільного життя, зокрема і на галузь водного господарства.
- Зрозумілою є необхідність побудови в Україні ешелонованої системи водопостачання (централізованої та локальної), яка була б максимально стійкою в разі виникнення будь-якої надзвичайної ситуації, зокрема й спричиненої воєнними діями.
- Підземні води, що є альтернативною складовою водопостачання з поверхневих водних об’єктів, слід розглядати як надійне резервне водне джерело для міських осередків, де для забезпечення потреб населення використовуються поверхневі водозабори. Такі системи альтернативного водозабезпечення на випадок техногенних катастроф мають передбачати:
- для централізованого водопостачання — наявність не менше двох водних джерел, в числі яких одне підземне, дублюючу систему енергопостачання, максимально захищену систему водозабору і водопідготовки, включаючи, за необхідності, засоби покращення якості води;
- для локального питного водопостачання — систему бюветів з дублюючими централізоване енергопостачання автономними резервними джерелами живлення насосів. Проєктування та вибір місця розташування таких осередків має враховувати максимальну захищеність обладнання та споживачів від зовнішніх загроз в процесі відбору води, зокрема досяжність укриттів та бомбосховищ, розгалуженість системи водопостачання, в окремих випадках — наявність засобів доочищення води.
4. Розгляд можливості створення локальної (бюветної) мережі для забезпечення міст України з населенням, що перевищує 100 тис. осіб, а саме: гідрогеологічних умов, експлуатаційних запасів та прогнозних ресурсів підземних вод, їх якості, показав наступне (наводиться у відповідності до гідрогеологічного районування України, рис.1).
Засідання колегії ДКЗ України
23 квітня 2026 р. відбулося засідання колегії ДКЗ України щодо геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод Обознівської ділянки Кіровоградського родовища. Член колегії Руденко Ю.Ф. виконував основну гідрогеологічну експертизу наданого звіту.
XIX International Scientific Conference “Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment”
20–24 April 2026, Kyiv, Ukraine
ESI “Institute of Geology” of Taras Shevchenko National University of Kyiv and European Association of Geoscientists and Engineers (EAGE) organizes a conference dedicated to monitoring of natural hazards, which includes both geological hazards, and studying the geological factors that can lead to environmental disasters.
The conference will include new approaches of using geological and geophysical methods for natural and man-made processes assessment, as well as ecological analysis of territories.
The objective of this event is to facilitate the exchange of valuable scientific experience, integration of different sectors of research, and improvement of interagency and international cooperation.
TOPICS OF THE CONFERENCE
Modern Geophysical and Geological Monitoring Technologies
Observation systems and methods for monitoring seismicity, geophysical fields, deformation processes, and geological environment dynamics using ground-based and integrated monitoring networks.
Environmental Monitoring of Air, Water, and Soil
Monitoring of pollutants in atmospheric air and precipitation, surface and groundwater, soil contamination, anthropogenic sources of emissions, and environmental conditions of natural and protected areas.
Geohazards: Monitoring, Forecasting, Mitigation
Methods and approaches to monitoring, modelling, and analysis of geohazards, assessment of their impact on infrastructure and territories, forecasting of hazardous processes, and development of risk mitigation measures.
Remote Sensing, UAV, and Geospatial Data Analytics
Satellite and UAV-based monitoring of geological, environmental, and anthropogenic objects and processes, geospatial data processing, spatial analysis, mapping, and visualization.
Environmental and Economic Risk Monitoring
Monitoring, modelling, and forecasting of environmental and economic risks related to natural and anthropogenic processes, assessment of potential damage, decision-support tools, and risk-oriented environmental management.
War Impact Monitoring & UXO Detection Technologies
Monitoring, mapping, and assessment of war-related damage to the geological environment and ecosystems, detection of UXO and mine contamination using geophysical, remote sensing, and geospatial monitoring technologies.
Monitoring for Energy Transition and Decarbonization Projects
Geophysical, geochemical, and environmental monitoring of energy transition projects, including CCS/CCUS, geothermal systems, and underground energy storage.
Digital Monitoring Technologies, Data Integration and AI in Geosciences
Digital platforms, automated monitoring systems, integration of multi-source data, artificial intelligence, and machine learning methods for analysis, interpretation, and forecasting of geological and environmental processes.
В конференції приймали участь співробітники Центру:
- N. Lyuta, I. Sanina «Criteria for assessing the quality of groundwater (on the example of the
aquifer in fracture zone of crystalline rocks, South Bug basin)» - O. Miedviedieva, O. Dyniak (Taras Shevchenko National University of Kyiv) «Experience in using the chemical composition of groundwater as an indicator of environmental risks and vulnerability of territories within the settlements of the Lyman community in the Odesa region.»
- B. Stetsenko, Yu. Rudenko, V. Saprykin «Some issues of the consequences of the destruction of the Kakhovske reservoir on hydrogeological conditions».
ЕКСПЕРТИ ІПБ АЕС ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОЧІЙ НАРАДІ ЩОДО РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ БЕЗПЕЧНОГО ЗАХОРОНЕННЯ РАВ
16 квітня 2026 року в Києві на базі Спільного офісу підтримки (Joint Support Office, JSO) відбулася щоквартальна нарада робочої групи проєкту U4.01/23RAW-T7-Part-1 «Безпечне захоронення РАВ на КВ “Вектор”», що реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах Інструменту співробітництва у сфері ядерної безпеки.
У нараді взяли участь представники консорціуму, зокрема фахівці Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України (ІПБ АЕС), ТОВ «ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ» та Науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України (НІЦ РПД), а також представники кінцевого користувача — Центрального підприємства з поводження з радіоактивними відходами (ЦППРВ) і ключових зацікавлених сторін, серед яких НАЕК «Енергоатом», Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) та ДСП «Об’єднання РАДОН».
Від Інституту в роботі наради взяли участь Володимир Рудько (керівник проєкту від ІПБ АЕС), Юрій Ольховик (експерт із поводження з сольовим плавом) та Марина Бережок (координаторка НДР і міжнародних проєктів).
Під час наради було розглянуто ключові аспекти реалізації проєкту на поточному етапі. Керівник проєкту від консорціуму Борис Резніков (ТОВ «ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ») представив узагальнену інформацію про виконані роботи, стан реалізації проєкту, а також відзначив ефективну взаємодію між учасниками та зацікавленими сторонами.
Ключові експерти проєкту — Юрій Шибецький (НІЦ РПД) і Володимир Рудько (ІПБ АЕС) — презентували для обговорення структуру довгострокової Стратегії розвитку 3-ї черги комплексу виробництв «Вектор», а також актуальні підходи до підготовки базових проєктних документів, зокрема звіту з аналізу безпеки, техніко-економічного обґрунтування та звіту з оцінки впливу на довкілля для майбутніх сховищ дуже низькоактивних відходів і сольового плаву. Учасники наради детально опрацювали підходи до формування цих документів з урахуванням поточного стану накопичення РАВ, чинного законодавства, актуальної класифікації відходів та перспектив розвитку галузі.
Важливим елементом порядку денного стала доповідь Юрія Ольховика (ІПБ АЕС), присвячена напрацьованим варіантам технічних рішень щодо раціонального розміщення сольового плаву у приповерхневих сховищах. Представлені підходи базуються на науковому обґрунтуванні безпечної ізоляції відходів і спрямовані на вирішення однієї з найбільш актуальних проблем у сфері поводження з РАВ.
Експерти ІПБ АЕС також взяли активну участь в обговоренні результатів аналізу вихідних даних і формуванні узгоджених підходів до подальшої реалізації проєкту.
За підсумками наради заступник директора Спільного офісу підтримки Олександр Карнаухов і технічний експерт Світлана Кульчицька високо оцінили хід обговорення, напрацювання робочої групи та досягнутий прогрес у виконанні завдань проєкту.
Участь ІПБ АЕС у проєкті забезпечує науково-технічний супровід рішень, що відповідають міжнародним стандартам МАГАТЕ і ЄС, та сприяє розвитку національної інфраструктури поводження з радіоактивними відходами на засадах безпеки, ефективності та сталого розвитку.