Досягнення

1. Результати вивчення розповсюдження, характеру функціонування і глибинності мікрогеодинамічних зон дозволили суттєво скорегувати існуючі погляди щодо вертикальних зв’язків у структурі гідрогеологічної системи, на основі яких розроблена оновлена методика оцінки вразливості і захищеності підземних вод від забруднень, зокрема радіоактивних (опублікована в США).
2. Вивчені чинники впливу на формування мікроструктури поверхневих відкладів, якими є пружні поверхневі хвилі ротаційного і гравітаційного походження; виявлені і теоретично обґрунтуванні механізми впливу статичних електричних полів на характер переміщення вологи в породах зони аерації;  встановлено, що на зміну хімічного складу ґрунтових вод великий вплив мають пружні хвилі, які розповсюджуються у верхніх шарах геологічного середовища; доведено, що процеси дегазації порід, як і рух порової вологи, підпорядковуються принципам мікрогеодинаміки і електродинаміки.
3. Врахування вертикальних зв’язків у багатоповерховій системі водоносних горизонтів по каналах дегазації мікрогеодинамічних зон у математичних моделях гідрогеологічних систем дозволило суттєво покращити розуміння закономірностей регіональної динаміки підземних вод, а відтак і більш повно враховувати їх ресурси, які в напірних водоносних горизонтах формуються, в основному, в результаті вертикального водообміну. Цей науково-практичний результат отримано вперше та оприлюднено в опублікованій  монографії «Нариси дегазації Землі».
4. На основі узагальнення зарубіжного досвіду розроблені основні принципи вивчення водню в геологічній системі з метою пошуку його значних ресурсів, сформульовані поняття про родовище водню і умови формування його експлуатаційних ресурсів; на основі уявлень про глибинність походження первинного водню виділена система геологічних структур в Україні для подальшого вивчення.
5. На основі застосування методу термодинамічного моделювання показано, що на глибині (нижня частина  земної кори і верхня мантія) можливий не тільки процес взаємодії води з основними і ультраосновними породами і утворення серпентину і водню, а і безпосередній вплив водню на ці породи і утворення серпентину і води. Цей результат свідчить про можливість надходження водню з великих глибин (з ядра і мантії) і підтримує гіпотези щодо знаходження великих його запасів на цих глибинах. Отже, отриманий результат посилює перспективи  пошуків його великих скупчень.
6. Запропоновано й обґрунтовано новий перспективний тип геологічних умов ділянок надр для захоронення радіоактивних відходів (РАВ), а саме: кристалічні породи і перекриваюча потужна (≥100 м) осадова, переважно, піщано-глиниста товща, для розробки різних концепцій геологічних сховищ РАВ у надрах. Це значно підвищує бар’єрну функцію геологічного середовища та дає змогу суттєво знизити витрати на створення потужних інженерних бар’єрів.
7. Згідно зі створеною за нашою участю класифікацією РАВ, яка була затверджена Верховною Радою України в 2018 році, обґрунтовано, що спорудження 4 типів сховищ РАВ за виділеними класами РАВ у декілька разів знизить витрати на будівництво сховищ у порівнянні з існуючими підходами до будівництва, що базувалися на основі попередньої класифікації РАВ.
8. Розглянуті зміни водообміну в умовах антропогенного впливу, можливих надзвичайних подій, воєнних дій. Створені математичні моделі, що дозволяють оцінити вплив на водообмін діючих і прогнозних водозаборів, шахтних і кар’єрних водовідливів, міських агломерацій. Розроблені рекомендації щодо можливого водопостачання населення міст України (понад 100 тис. жителів) під час природних або техногенних надзвичайних подій чи воєнного стану.
   Всі питання розгляду експлуатації водозаборів, водозниження, підтоплення і т.ін. розглядалися з метою підготовки основи для загальноекологічного погляду на проблему антропогенного впливу на водообмінну систему.
9. Центр — єдина наукова установа, яка має досвід успішної багаторічної співпраці з Державною службою геології та надр України зі складання методичних документів, що забезпечили якість та ефективність гідрогеологічних та еколого-геологічних робіт.  За період з 2003 по 2024 рр. було розроблено 9 методичних документів, присвячених створенню баз даних гідрогеологічної інформації, розробці новітнього гідрогеологічного районування території України, підготовці гідрогеологічних моделей гідрогеологічних структур І порядку,  еколого-геологічному картуванню, переоцінці прогнозних ресурсів підземних вод артезіанського басейнів методом моделювання та моніторингу підземних вод.